Специфічні
категорії
Культура
Філософія
Журналістика
Історія
Філологія
Соціологія
Політологія
Економіка і підприємництво
Менеджмент
Право
Фізика
Хімія
Біологія
Екологія
Комп'ютерні науки
Дата заснування
1615
р.
Києво-Могилянська академія – перша вища школа
не тільки в Україні, а й в усій Східній Європі. Протягом всієї історії
український народ не мав іншої інституції, яка б справила більший вплив на
розвиток його освіти, науки, культури, ніж Києво-Могилянська академія.
Своїм корінням вона сягає в далекий 1615 рік, коли знатна киянка Галшка
Гулевичівна відписала свою садибу в Києві, на Подолі, місцевому Братству для
заснування монастиря та школи для дітей всіх станів. Через сімнадцять років
митрополит Київський і Галицький Петро Могила створює Києво-Братську колеґію,
об’єднавши Київську братську та Київську лаврську школи. А вже 1658 року
колеґія отримує статус вищої школи та титул “Академія”. Академія протягом
всього часу свого існування, до закриття у 1817 році, коли на її території було
відкрито Духовну семінарію, була всестановим навчальним закладом, який
підтримувало все українське суспільство.
Національна наука веде свій початок саме з цих стін. В Києво-Могилянській
академії сформувались власні філософська, поетична, музична, архітектурна,
історична, живописна школи, зародився тут і театр. Тут були започатковані
природничі науки – астрономія, біологія, мінералогія, зоологія.
У Києво-Могилянській академії викладали Іов Борецький, Інокентій Гізель,
Мілетій Смотрицький, Касіян Сакович, Феофан Прокопович, а серед студентів були
такі згодом визначні постаті, як Григорій Сковорода, Максим Березовський та
Артемій Ведель, Лазар Баранович та Стефан Яворський, Самійло Величко та
Григорій Грабянка, Микола Бантиш-Каменський та Максим Берлинський. Випускники
КМА засновували школи, семінарії, друкарні, бібліотеки, сприяли розвитку
мистецтва, літератури, музики, театру в Україні, майже в усіх великих містах
Росії, а також Білорусії та Сербії.
Серед вихованців Академії були визначні гетьмани України – Петро Дорошенко,
Іван Самойлович, Пилип Орлик, Данило Апостол, Павло Полуботок та інші. Церковні
ієрархи, визнані по смерті святими Православної церкви, – митрополит Дмитро
(Туптало), митрополит Іван (Максимович), архієпископ Феодосій (Углицький), -
також здобували знання в Києво-Могилянській академії.
Славетні діячі української та світової історії - Петро Могила, Петро
Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Рафаїл Заборовський та Іван Мазепа
постійно підтримували Академію, допомагаючи її спудеям та професорам, які
вірили в те, що освічений розум справляє благотворний вплив на характер і
вчинки людини, долю суспільства.
В жовтні 2001 році виповнилося 10 років з того часу, коли почала працювати
комісія по відродженню Києво-Могилянської академії. А 15 жовтня 2002 року
Національний Університет “Києво-Могилянська академія” святкував десятиріччя
посвяти перших студентів, які увійшли в стіни відновленої Академії.
30 червня 1994 року Міжгалузевою республіканською акредитаційною комісією
НаУКМА ліцензований за четвертим - найвищим рівнем акредитації.
22 - 23 травня 1993 року на спеціальній нараді експертів ЮНЕСКО схвалені
навчальні програми та плани НаУКМА.
7 липня 1998 року НаУКМА акредитований Державною акредитаційною комісією
України за IV (найвищим) рівнем.
